Асиметричний конфлікт: як Україна ефективно протистоїть більш потужному супротивнику.
Українська тактика "перебивання" логістики росіян останнім часом є доволі успішною. Наскільки ефективний цей метод та чи допоможе він нам вистояти проти агресивної Російської Федерації?
Для того, аби відповісти на всі ці питання, варто згадати про деякі цікаві події минулих тижнів і днів.
Здавалось би, після знищення ворожого арсеналу у Топорці в середині вересня, коли у повітря злетіли ракети до РСЗВ Град, комплексів С-300 та С-400, Іскандери і певний запас північнокорейських ракет KN23, а над місцем детонації спостерігалося подібна до ядерного "гриба" заграва, вже нічого не може здивувати спостерігачів.
Проте, знищення найбільшого нафтового терміналу в Криму, розташованого у Феодосії та помилково називаного "нафтобазою", виглядає так, ніби може досягти масштабів тієї незвичайної події в Торопці.
Нагадаємо, що російський морський нафтовий термінал, який був атакований ЗСУ в ніч на 7 жовтня, вже п'ятий день залишається в полум'ї.
Увечері 10 жовтня на нафтобазі сталася нова детонація, внаслідок якої в повітря злетіла ще одна паливна цистерна, повідомляє Telegram-канал "Кримський вітер". Потужний вибух зафіксували приблизно о 22:25, а свідки події стали активно ділитися фотографіями та відеоматеріалами масштабної пожежі в соціальних мережах.
Офіційні особи окупаційної російської влади намагаються "замилити" цю надзвичайну ситуацію як тільки можуть, наголошуючи, що їх рятувальники "оточили місце пожежі".
Станом на 8:00 11 жовтня "факельне горіння на території нафтового термінала" не спостерігалося, про що повідомив Ігор Ткаченко, голова окупаційної адміністрації Феодосії.
"Ситуація на даний момент стабільна і повністю контролюється. Оперативні служби разом з нашими комунальними підприємствами активно працюють над усуненням наслідків пожежі. Ця діяльність триватиме до повної ліквідації проблеми", - повідомив чиновник у Telegram.
Проте, "за словами експертів, до тих пір, поки все не вигорить, ліквідувати таку пожежу неможливо", - зазначає Кримський вітер. Отже, йдеться не про ліквідацію пожежі, а про знищення нафтового терміналу російських військ.
Атака Збройних Сил України на нафтоналивний термінал в окупованому Феодосії матиме два серйозних наслідки для анексованого Криму: по-перше, виникне нестача паливно-мастильних матеріалів, яка вплине як на цивільний сектор, так і на військові підрозділи, що перебувають на півострові; по-друге, це підтвердить вразливість протиповітряної оборони армії Росії. Ці факти визнає навіть російський телеграм-канал "Кремлівська табакерка".
За інформацією пабліка, в окупованому Криму вже зараз неефективна наземна логістика, а пошкодження, котрі отримало під час удару ЗСУ обладнання порту, свідчать, що оперативно вирішити проблему не вдасться. Це означає: південне угрупування ворога залишиться без паливно-мастильних матеріалів, буде ускладнений підвоз боєкомплекту та живої сили на лінію фронту. Ще простіше - росіяни не зможуть бити артою по українських цивільних і військових, йти у наступ.
У цьому контексті Збройні сили України змогли "обмежити можливості" ворожих літаків, які завдають ударів по нашій території з використанням КАБів. У ніч на 10 жовтня було проведено вогневе ураження аеродрому Ханська, розташованого в Республіці Адигея Російської Федерації.
Як повідомляє Генштаб ЗСУ, під удар потрапив склад боєприпасів, розташований на території військового об'єкту. У районі цілі відмічали роботу ворожої ППО, зафіксовано займання. Відомо, що на аеродромі базувалися літаки Су-34 та Су-27.
"Ці літаки базувалися і на інших аеродромах, які розташовані в зоні 300 кілометрів, потім їх перемістили на аеродром Ханська, який за 400 кілометрів від лінії бойового дотику, тому що росіяни боялися ударів ATACMS і Storm Shadow по аеродромах", - пояснив авіаційний експерт Валерій Романенко у ефірі 24 каналу.
Це лише кілька прикладів ефективних атак України на військові та енергетичні об'єкти противника як на території Росії, так і на окупованих землях.
Україна завдає все більш ефективних ударів дронами по стратегічних об'єктах РФ, пише Armyinform.
"Ми розглянемо це питання в двох аспектах. Перший аспект стосується політики та ідеології, тоді як другий має технічний і економічний характер. У політичній частині остаточно спростовується уявлення про те, що завдавати ударів по території Росії заборонено. Інакше кажучи, атаки на ядерну державу вважаються небезпечними через можливі наслідки. Проте, вже є приклад успішної Курської операції, а протягом року ми активно атакуємо їхню нафтову промисловість, і жодного ядерного апокаліпсису не сталося. Отже, можна стверджувати, що вогневі удари по ядерній державі все ж можливі", - зазначив військовий експерт Петро Черник у коментарі для видання.
Для справедливості варто зазначити, що це не єдиний випадок в історії, адже існують експерти, які стверджують, що подібного ніколи не траплялося, - продовжив він.
Однак, як виявилось, подібний випадок вже мав місце: у 1982 році неядерна Аргентина здійснила напад на ядерну Британію, і Британія не застосувала ядерну зброю у відповідь. Варто зазначити, що у 1969 році Радянський Союз також зіткнувся з атакою з боку Китаю на острові Даманський, але жодних серйозних наслідків це не спричинило. Отже, ідеологічний аспект, що дозволяє завдавати удари по території противника не лише по військових об'єктах, але й, зокрема, по нафтових, має дуже велике значення, - акцентував він.
На додаток, зазначив Черник, паливо виступає одним із вирішальних факторів у сучасному конфлікті між РФ та Україною, адже це, перш за все, війна техніки, зокрема важкої.
"Хочу нагадати, що танк Т-90 споживає приблизно одну тонну пального щодня. Якщо взяти до уваги, що ворог має близько трьох тисяч танків на лінії розмежування, то їм необхідно близько трьох тисяч літрів пального щодоби, зокрема дизельного. Особливо нас насторожує ворожа авіація, до складу якої входять літаки, такі як Су-34, Су-25, Су-24, Су-30 та інші. Не слід забувати і про гелікоптери, які також використовують авіаційний гас. Отже, для підтримки функціонування всієї цієї техніки окупантам знадобиться вражаюча кількість паливних ресурсів", - зазначив він.
Точні атаки на військові склади Росії мають таку ж важливість.
"Відсутність масованих атак за допомогою комбінованих ракет і дронів протягом майже шести тижнів свідчить про те, що Росія накопичує ці ресурси для можливого майбутнього удару... Тому знищення 400 дронів означає, що, якщо ми говоримо про масштабну атаку, ми принаймні зменшили ризик однієї або навіть двох таких операцій," – підкреслив Олексій Мельник, керівник програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова, коментуючи УНІАН атаку на склад ударних дронів типу Шахед у Октябрському Краснодарського краю РФ.
При цьому політтехнолог Михайло Шейтельман скептично коментує заяви російської влади про "уламки" наших дронів, котрі щодень влучно вражають ворожі цілі.
"О, ось і уламки... Знову умовна Паляниця завітала туди," - з іронією зазначає він під час трансляції на своєму YouTube-каналі.
В цілому, асиметрична стратегія є ключовим підходом у протистоянні Україні російській агресії, вважає колишній посол України у США Валерій Чалий. У контексті війни за виживання нам потрібно більше покладатися не на підтримку партнерів, а на наші власні зусилля.
