Це акт саботажу. Експерт жорстко засудив "Клуб білого бізнесу" Гетманцева | УНН

Лідер ініціативи #SaveФОП різко виступив проти пропозиції "клубу білого бізнесу", зазначивши її дискримінаційний характер та непрозорість критеріїв відбору. Фахівці та бізнес-омбудсмен вважають цю ініціативу unconstitutional.

"Клуб білого бізнесу" піддається критиці за свою дискримінаційну сутність та відсутність чітких і прозорих критеріїв для відбору учасників. Додатково, ця ініціатива шкодить довірі до державних структур і формує штучний бар'єр серед підприємців. Таку позицію в ексклюзивному коментарі для УНН висловив лідер Руху #SaveФОП Сергій Доротич.

Обстановка

Перший список платників податків, яких податківці вважають добросовісними у виконанні податкового законодавства, буде представлений 29 листопада. Його публікацію заплановано на 19 грудня. Ініціатива щодо створення "клубу білого бізнесу" належить Данилу Гетманцеву, голові Комітету Верховної Ради, що займається фінансовими, податковими та митними питаннями. У даний момент активну підтримку цьому проекту надає в.о. заступника голови Державної податкової служби Євгеній Сокур, який, за інформацією ЗМІ, є близьким до нардепа у податковій сфері.

Ідея заснування "Клубу білого бізнесу" є невірним кроком. По суті, це призводить до того, що ті, хто не включений до цього переліку, вважаються "сірими" або навіть кримінальними. Такий підхід є недопустимим, адже у нас існує принцип презумпції невинуватості. Доти, поки правоохоронні органи або суд не доведуть провину, кожен підприємець повинен вважатися "білим".

Він також підкреслив, що не існує прозорого механізму для відбору членів цього "клубу". "Яким чином обирають тих, хто потрапить до цього списку? Чому деякі підприємства отримують шанс, а інші — ні? Де запевнення, що чесні мікропідприємці, які щодня працюють на благо своїх родин і вносять, хоч і невелику, але все ж частку у ВВП, не будуть позначені як "сірі"? Я не знайшов чіткого алгоритму, за яким, приміром, ФОП може потрапити до цього списку. Чи справді ФОПи автоматично вважаються тіньовими підприємцями та шахраями?" — зауважив Доротич.

На думку Доротича, ця ініціатива ставить під загрозу довіру до бізнесу і держави, оскільки створює поділ, який не має логічного та правового обґрунтування.

"Усі вчинки, які здійснює Гетманцев, вважаються диверсією. Це шкодить довірі до державних установ і зменшує мотивацію підприємців працювати в рамках закону. Я рішуче засуджую цю практику і продовжуватиму висловлювати свою позицію", -- підкреслив він.

Додамо можна перефразувати як "долучимо" або "включимо".

Верховна Рада України прийняла в цілому суперечливий законопроєкт, ініційований головою податкового комітету Данилом Гетманцевим, що стосується так званого "клубу білого бізнесу". Цей документ зазнав критики з боку не лише колег Гетманцева у парламенті, а й експертного середовища. У юридичних висновках також зазначалося, що він не відповідає чинному законодавству України.

В коментарях до УНН економічні фахівці зазначали, що цей документ суперечить Конституції України і створює дискримінаційні умови для ведення бізнесу.

Аналіз, проведений експертами Спілки українських підприємців, вказує на те, що законопроєкт Гетманцева містить положення, які можуть бути визнані дискримінаційними, а також несе потенційні корупційні ризики.

Бізнес-омбудсмен Роман Ващук висловив думку, що законопроєкт, що стосується "клубу білого бізнесу", є дискримінаційним.

Крім того, ініціативу зі створення "клубу білого бізнесу" в Україні визнали антиреформаторським кроком.

Згадаємо ще раз

Проти Євгенія Сокура відкрите кримінальне провадження за ч. 3 ст. 365 КК України, за фактом перевищення службових повноважень. Справа відкрита через те, що він 26 жовтня 2022 року підписав розпорядження про анулювання ліцензії ПАТ "Укртатнафта" на виробництво пального. Такі дії податківця, за версією слідства, спричинили тяжкі наслідки товариству, а також державі у вигляді неможливості виконання мобілізаційних завдань Міноборони з виробництва та постачання нафтопродуктів для потреб оборони та обороноздатності держави. У Державному бюро розслідувань повідомили УНН, що це кримінальне провадження досі розслідується.

Згідно з інформацією, наданою УНН, Євгеній Сокур, ймовірно, подав недостовірні відомості в своїй декларації за 2023 рік. Зокрема, в документі не було вказано дані про його співмешканку. Під час слідства, пов'язаного із справою про ймовірний замах на його життя, Сокур повідомив правоохоронцям, що з 2016 року проживає разом із дівчиною на ім'я Аліна в квартирі на проспекті Лобановського, 6-Д. Проте в жодній з його декларацій не було згадки про цю особу. Після звернення депутата Ніни Южаніної, члена Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) ініціювало перевірку стосовно Євгенія Сокура. В агентстві підтвердили, що проводять моніторинг способу життя посадовця у відповідь на запит УНН. Голова Громадської ради при НАЗК Катерина Бутко зазначила, що агентство перевіряє, чи відбувався спільний побут Сокура з його співмешканкою Аліною.

У 2022 році він задекларував доходи від продажу цінних паперів на суму близько 2,6 млн грн, проте ці кошти не були відображені в його декларації за 2023 рік. Це може свідчити про можливі порушення законодавства, яке зобов'язує повідомляти про суттєві зміни в майновому стані. Відповідно до ст. 52 Закону України "Про запобігання корупції", декларант має повідомляти про такі зміни протягом 10 днів. Як зазначає член Національної асоціації адвокатів Олександр Золотухін, чиновник може виправдати відсутність цих витрат у декларації тим, що його стиль життя передбачає певні витрати, наприклад, на харчування.