Гарантії безпеки в обмін на російський контроль над анексованими українськими територіями - Financial Times про можливий сценарій мирної угоди.
Західні та українські дипломати дедалі більше пристають на ідею, що основою для мирної угоди у війні Росії в Україні можуть стати значущі гарантії безпеки для України в обмін на фактичний - але не юридичний - контроль Росії над тимчасово окупованими територіями.
Про це йдеться у статті Financial Times. "Щоб було зрозуміло, ані Київ, ані його прихильники не пропонують визнати суверенітет Росії над однією п'ятою території України, яку вона незаконно захопила з 2014 року, - зауважує автор матеріалу Бен Голл. - Це сприяло б подальшій російській агресії та серйозно підірвало б міжнародний порядок".
Натомість можлива угода передбачатиме "мовчазне прийняття" того факту, що окуповані території можна буде повернути дипломатичним шляхом у майбутньому.
Голл відзначає ознаки розуміння можливості реалізації такого рішення в "плані перемоги", який президент України Володимир Зеленський представив минулого тижня американським лідерам. Нова стратегія України полягає в тому, щоб переконати своїх партнерів посилити військову та дипломатичну підтримку, з метою змусити Росію сісти за стіл переговорів.
Враховуючи, що питання безпеки в обмін на територіальні поступки є надзвичайно делікатним у українському суспільстві, Голл цитує неназваного західного дипломата, який стверджує, що поступка частини території задля отримання членства в НАТО може виявитися єдиним реальним варіантом на сьогодні.
Щодо специфіки та обсягу безпекових гарантій для України, включаючи потенційне членство в НАТО на території, що контролюється Україною, в статті підкреслюється точка зору американської історикині Мері Саротт, яка вважається найбільш вагомою.
У своїй статті для видання Foreign Affairs Саротт пояснює, що умови членства в альянсі можуть бути адаптовані до конкретних обставин країни.
Згідно з німецько-норвезькою моделлю, яку пропонує Саротт, щоб український "міст до НАТО" не став "мостом в нікуди", Україні потрібно буде визначити лінію кордону, яку можна захистити військовими методами; погодитися на обмеження щодо розміщення на своїй території іноземних військ або ядерної зброї на постійній основі у ті часи, коли країна не зазнає ворожого нападу; й утримуватися від застосування сили за межами території, підконтрольній Києву, крім як для самооборони.
"Цей крок призведе до безстрокового розмежування територій, але водночас відкриє можливість для значної частини України отримати надійний захист у рамках НАТО", - підкреслює Саротт.
Отже, Росія опиниться перед новими реаліями, і акцент у переговорах між обома державами зміниться: "замість угоди про територіальні поступки в обмін на мир, предметом обговорення стане демілітаризація в обмін на мир".
Одночасно в матеріалі Financial Times зазначається, що всі запропоновані моделі, включаючи модель Саротта, мають своїх критиків на Заході. США та Німеччина продовжують виступати проти вступу України до Альянсу, поки триває війна.
Іспанське видання El País у своїй статті від 4 жовтня зазначає, що Захід активізує тиск на Україну з метою спонукання її до переговорів з Росією. Для того щоб зупинити російський наступ на Донбасі, Україні необхідно отримати значно більше військової допомоги, аніж те, що було надано її партнерами до цього часу.
"Зменшення підтримки Зеленського під час його поїздки до США підтверджує зміну тону серед його партнерів на користь переговорів з Росією", - зазначено у статті.
Видання також підкреслює, що час працює не на благо України, оскільки можливе повторне обрання експрезидента-республіканця Дональда Трампа на посаду президента США може істотно змінити курс Вашингтона стосовно України. Це питання стає особливо актуальним на фоні інших міжнародних криз, які потребують уваги західних держав.
Тим часом в Офісі президента України Володимира Зеленського назвали "маячнею" твердження видання Financial Times про те, ніби наразі ведуться розмови про можливі гарантії безпеки Україні в обмін на де-факто контроль Росії над окупованими територіями.
"Ніхто на Заході офіційно і явно не пропонував Україні такі гарантії безпеки, які точно не допускали б розширення або повторення війни. Вони навіть далекобійність бояться дати", - заявило українському 24 Каналу неназване джерело в Офісі президента.