Імунний реакційний механізм на дезінформацію: дослідники провели аналогії між поширенням масової брехні та вірусними захворюваннями.
Дезінформація, яка в останні десятиліття стала особливо небезпечним інструментом, становить серйозну загрозу для глобального суспільства та багатьох сфер діяльності. Для ефективнішого протистояння та глибшого осмислення цього явища, дослідники висунули оригінальну концепцію, порівнюючи його з реальним вірусом.
Усвідомлення наукових аспектів впливу дезінформації на суспільство зростає: згідно з проведеними дослідженнями, приблизно 73% американців стикалися з ненадійними новинами, що стосуються виборів, і майже половина з них має труднощі у розрізненні правдивих фактів від хибних. Цей феномен "вірусного поширення" отримує новий вимір, оскільки науковці проводять паралелі між розповсюдженням дезінформації та реальними вірусними епідеміями, як зазначає видання The Conversation.
У Фокус.Технології запустили власний Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб бути в курсі найактуальніших і найзахоплюючих новин з галузі науки!
Використовуючи епідеміологічні моделі, які спочатку були розроблені для аналізу передачі інфекційних захворювань, дослідники тепер отримують можливість моделювати поширення дезінформації, відображаючи процеси, подібні до тих, що спостерігаються при розповсюдженні патогенів серед населення. Це занепокоєння щодо дезінформації стало дуже актуальним. Згідно з опитуванням, проведеним Організацією Об'єднаних Націй, 85% громадян світу висловили тривогу щодо впливу дезінформації на суспільство.
Після виборів 2016 року в тих же США іноземна дезінформація посилилася і стала більш витонченою. У виборчому циклі 2024 року вже з'явилися чутки про "маніпулювання погодою" під час ураганів, сфабриковані історії про те, що іммігранти шкодять домашнім тваринам, і необґрунтовані передвиборчі змови, які широко поширюють на платформах соціальних мереж, до того ж деякі з них посилюються такими відомими особистостями, як Ілон Маск. У зв'язку з цим у вчених виникло питання про те, як дезінформація, подібно до інфекційних захворювань, може "заражати" користувачів через соціальні мережі, пояснює Сандер ван дер Лінден, професор соціальної психології в суспільстві в Кембриджському університеті.
Для розв'язання цієї проблеми дослідники застосували епідеміологічну модель "сприйнятливість-інфекція-одужання" (SIR), яка ділить людей на категорії: сприйнятливі до дезінформації, "заражені" нею та стійкі, або ті, що "одужали", ідеться в дослідженні, опублікованому в журналі JAMA Network. Коли користувачі діляться контентом у соціальних мережах, дезінформація поширюється через їхні зв'язки. Ця модель допомагає передбачити поширення неправдивих відомостей, виявляючи "суперрозповсюджувачів", які, маючи велику кількість послідовників, можуть поширювати дезінформацію серед мільйонів людей.
Платформи з базовим числом відтворення (R0), що перевищує 1, поширюють дезінформацію за типом епідемії, що означає, що кожен "заражений" користувач може призвести до розмноження дезінформації. Для боротьби з таким поширенням дослідники використовують методи, натхненні імунологією, такі як "психологічне щеплення" або пребункінг. Пребункінг -- це техніка, яка передбачає попереднє ознайомлення людей з ослабленою версією неправдивої інформації, щоб допомогти їм розпізнати її та протистояти їй, коли вони зіткнуться з нею пізніше в новому вигляді.
У нещодавніх наукових дослідженнях вчені застосували чат-боти, які використовують штучний інтелект, для розробки стратегій пребункінгу проти поширених міфів, таких як виборчі шахрайства. Ці втручання, інтегровані в моделі популяцій, допомогли оцінити їхню ефективність у боротьбі з дезінформацією. Використання епідеміологічних підходів дозволило дослідникам по-іншому підійти до проблеми протидії дезінформації, підкресливши важливість стратегічних заходів, таких як пребункінг. Хоча ці моделі не є абсолютно досконалими, вони надають організаціям, відповідальним за проведення виборів, а також компаніям, що працюють у сфері соціальних мереж, корисні інструменти для усвідомлення та зменшення впливу вірусної дезінформації на суспільство.
Раніше видання Фокус розкривало, як виявити обманщика. Правда і вигадка можуть виглядати абсолютно переконливо, поки у брехунів є час на підготовку своїх слів. Тому важливо створити умови, які обмежать їх можливість ретельно формулювати свої відповіді.
Фокус також розглядав особисті риси, які допомагають нам уникати віри у фейкові новини. Дослідження показують, що проницливість є ключовим фактором у вмінні оцінювати достовірність інформації.
