Призов на службу в Україні з 18 років: хто закликає Зеленського зменшити вік для мобілізації?

США сигналізують, що лише забезпечення західною зброєю не є достатнім, і необхідно розширити мобілізацію з 18-річного віку.

У Сполучених Штатах висловлюють заклик до президента Зеленського знизити вік мобілізації до 18 років. Водночас, український лідер стверджує, що США повинні продовжувати постачати зброю без коригування призовного віку. Армія, в свою чергу, також висловила свою позицію. Всі подробиці - читайте в ексклюзивному матеріалі ТСН.ua.

Радник глави Офісу президента, колишній народний депутат Сергій Лещенко, шокував своїм висловлюванням, в якому стверджує, що США чинять тиск на Зеленського з метою зменшення мобілізаційного віку в Україні до 18 років.

"Якщо ця інформація стала відомою, можу підтвердити: політики США з усіх партій чинять тиск на президента Зеленського з приводу відсутності мобілізації молодих людей віком від 18 до 25 років в Україні," - зазначив він.

Він уточнив, що аргумент американських партнерів полягає в тому, що під час війни у В'єтнамі у США призивали на службу з 19 років. Таким чином, США сигналізують, що лише забезпечення західною зброєю не є достатнім, і необхідно розширити мобілізацію з 18-річного віку.

"Президент Зеленський не здався і продовжує вмовляти політиків з різних партій надавати зброю без зміни віку призову," - зазначив радник керівника Офісу Президента.

Депутатка Марія Іонова, яка є членкинею Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, підтвердила, що західні партнери виступають за зміни та зменшення віку для мобілізації.

"Щодо мобілізації та наших партнерів, вони вимагають перегляду та зменшення віку для мобілізації. Однак для нас надзвичайно важливо виправити помилки, допущені під час двох кампаній з мобілізації, коли ми працювали над відповідним законодавством. Варто визнати, що ця кампанія виявилася невдалою, і наслідки цього мають критичний характер, зокрема, як ми спостерігаємо на фронті. Усе це взаємопов'язано, адже йдеться про озброєння та санкції," - зазначила Іонова.

Вона зазначила, що комунікаційна стратегія мобілізації потребує трансформації в напрямку позитивного стимулювання.

"І це мають бути або фінансове забезпечення, або кредити, або ввезення автомобіля. Насправді всі напрацювання були у профільному комітеті парламенту. Важливо - не відлякувати українців, а покращувати мобілізаційні цифри не підривами, а позитивними механізмами, і пропонувати щось", пояснила нардепка.

Член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Федір Веніславський зазначив, що міжнародні партнери України, які підтримують країну військовою та економічною допомогою, час від часу піднімають питання про зниження віку мобілізації.

"Жодних ініціатив стосовно зменшення призовного віку нижче 25 років наразі немає. Це питання, яке періодично порушують наші партнери, які надають допомогу. Тому що вони вважають, що вік від 18 до 25 років є найбільш оптимальним і найбільш ефективним для того, аби громадяни України в силу своїх психологічних та фізичних якостей могли ефективно воювати. Але на рівні нашої держави, законодавчої, виконавчої влади і Президента жодних ініціатив в цьому плані немає", - запевнив Веніславський.

Відзначимо, що 7 жовтня народний депутат Вадим Івченко повідомив, що питання зниження віку мобілізації не стоїть на порядку денному ані Верховної Ради, ані Комітету з національної безпеки, оборони та розвідки. Політик також зазначив, що Збройні сили України надсилають сигнали про необхідність залучення людей з іншою фізичною підготовкою для виконання бойових завдань, оскільки особам віком 47-50 років може бути складно справлятися з деякими завданнями, які ставлять командири бригад.

"Ці сигнали адресовані лише нам, до Комітету національної безпеки та оборони, але наразі це питання зовсім не розглядається в рамках комітету. Воно не включене до порядку денного і не обговорюється в українському парламенті", - підкреслив Івченко.

Він зазначив, що фізично підготовлені особи не повинні залишатися в тилу, займатися канцелярською чи адміністративною роботою в штабах або ТЦК. Замість цього їм слід виконувати справжні бойові завдання.

"Люди, які отримали поранення і проходять реабілітацію, можуть бути фізично обмеженими, але здатні виконувати інші види діяльності - тому їм слід запропонувати альтернативну роботу. Коли суспільство побачить порядок у Збройних Силах України, тоді можна буде обговорювати зниження віку призову або більш професійну мобілізацію. Ми ж наголошували, що мобілізація повинна відбуватися не за принципом 'хапання всіх підряд', а лише залучення тих, хто може виконувати конкретні завдання в певних підрозділах", - зазначив народний депутат.

Він також зазначив, що протягом минулого року мобілізація покращилася в числовому вимірі, але цього все ще недостатньо. Вдається лише компенсувати втрати в бригадах, тоді як кількість мобілізованих не дозволяє сформувати нові бригади або забезпечити необхідну ротацію для підсилення.

У жовтні цього року Верховна Рада ухвалила рішення про заборону мобілізації українців, які не досягли 25 років. Проте військові експерти мають іншу точку зору, оскільки війна триває, і обидві сторони стикаються з втратами, а Росія продовжує мати перевагу в живій силі. Бійці наголошують на необхідності залучення більшої кількості молоді до армії та пропонують знизити вік мобілізації до 20 або навіть 18 років. Наприклад, комбат ударних безпілотників "Ахіллес" 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка, Юрій Федоренко, висловив думку, що всі повнолітні українці, як чоловіки, так і жінки, повинні бути військовозобов'язаними з 18 років. Щодо безпосередньої участі у бойових діях, комбат вважає доцільним відправляти на фронт осіб віком від 23 років.

Чому я вважаю важливим, щоб усі були військовозобов'язаними? Це, на мою думку, мінімум, який держава може зробити для підготовки свого народу до можливих загроз і силових конфліктів. Якщо б ми ухвалили відповідні рішення у 2014 році, зокрема законодавство про територіальну оборону, та запровадили систему обов'язкової військової підготовки, то, можливо, під час повномасштабної війни ворог не наважився б на агресію, або, якщо б це все ж сталося, наші початкові втрати були б значно меншими, а ефективність оборони на полі бою – значно вищою, - зазначив військовий.

Полковник Служби безпеки України та секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко висловив переконання, що мобілізаційний вік слід встановити з 20 років. За його словами, американські конгресмени здивовані тим, що в Україні чоловіки до 25 років не підлягають призову. Він також підкреслив, що у багатьох країнах практикують мобілізацію з 18 або 20 років, і це є нормою.

"У нас не вистачає людей, у нас не вистачає людей саме таких молодих. Мені різне кажуть, що ми отримаємо втрачене покоління, бо вони підуть на війну. Якщо вони вже не хочуть йти на війну, то вони вже втрачене покоління. Ми виховали тих, хто не хоче захищати свою Батьківщину", - зазначив Костенко.

Він зазначив, що в Україні право балотуватись у депутати та ухвалювати складні управлінські рішення і закони надається з 21 року, тоді як участь у військових діях дозволена з 25 років.

"Я не маю уявлення, хто це вигадав," - прокоментував Костенко.

За словами експерта, для подолання спадних тенденцій мобілізації важливо впроваджувати заходи, що сприятимуть підвищенню мотивації серед різних груп населення до контрактної служби, а також розглядати можливість зниження віку призову. Якщо ж мобілізаційні процеси в Україні продовжать затягуватися, то існує ризик, що ситуація "перетвориться на негативну".

"Важливо акцентувати на цьому: необхідно формувати команду з правильних людей, а не просто набирати всіх без розбору. Найсуттєвіша проблема полягає в тому, що ми запрошуємо всіх підряд, маємо численну армію, але на полі бою виявляється, що придатних людей обмаль," - зауважив Роман Костенко.

А от командир батальйону К-2 54-ї ОМБр Кирило Верес сказав, що йому дуже бракує особового складу, проте він неготовий масово брати до свого підрозділу 18-річних.

"18-річний хлопець - для мене це трохи рано", - зауважив військовий.

Водночас Верес проти того, щоб воювали 59-річні.

"При всій повазі, хоча є винятки, в основному це не ті особи, які повинні виконувати активні дії в обороні чи наступі," - зазначив він.

Раніше The Times написало, що Україна має на меті мобілізувати ще 200 тисяч військових до кінця 2024 року. Однак ці плани навряд чи можливо втілити.

"Мета у 200 000 [мобілізованих в Україні - ред.] може бути дедалі необхіднішою, але її також стає дедалі важче досягти", - йдеться у статті.

У матеріалі йдеться також й про те, що натомість Росія набирає нібито близько 30 000 військових щомісяця. Ба більше, країна-агресорка Росія у 2025 році планує збільшити військові витрати ще на 30 мільярдів доларів, повідомляє агентство Bloomberg, яке ознайомилося з проєктом трирічного бюджету РФ.

"Прогнозується, що виплати на національну оборону і внутрішню безпеку становитимуть близько 40% від загального обсягу бюджетних виплат Росії у 2025 році, оскільки Путін продовжує переводити економіку на військові рейки, а вторгнення до України триває вже третій рік", - пише Bloomberg.

Ці витрати перевищують загальні витрати на освіту, охорону здоров'я, соціальну політику та розвиток національної економіки, згідно з проєктом бюджету, який, як очікується, буде незабаром представлений російському парламенту, повідомляє видання. Відповідно до цього документа, уряд Росії має намір підвищити військові витрати до понад 13 трильйонів рублів (142 мільярди доларів) у 2025 році, тоді як у 2024 році на ці потреби було заплановано 10,4 трильйона рублів. Проте, як зазначає Bloomberg, у 2026 році військові витрати планується знизити до 5,6% від ВВП і до 5,1% у 2027 році.

В ефірі Radio NV нардеп Роман Костенко зазначив, що багато хто говорить про те, що Росія боїться проводити мобілізацію, але може статись так, що країна-агресор все ж на неї наважиться і не розвалиться від цього, або ж це станеться не відразу. Він підкреслив, що для досягнення серйозніших цілей, ніж захоплення сіл, Росії потрібен особовий склад, а зараз вона набирає за місяць приблизно ту ж кількість людей, що й втрачає.

"Однак ми також залучаємо людей у такій кількості, щоб ледве мати можливість їм протистояти. Якщо вони кардинально змінять свої стратегії, нам доведеться оперативно реагувати. Це стане серйозним випробуванням. Наша влада, особливо президент, як верховний головнокомандувач, повинні усвідомити, чи готові вони приймати такі рішення, що можуть бути дуже непопулярними. Вони повинні заздалегідь підготуватися до можливих дій з боку Росії, якщо це трапиться," - зазначив Костенко.

У свою чергу, співробітник Одеського територіального центру соціального забезпечення (ТЦК) зазначив, що організація стикається з труднощами у досягненні своїх цілей.

"На сьогоднішній день ми не змогли мобілізувати навіть 20% від необхідної кількості. Одеська область займає одне з останніх місць у цьому контексті. У деякі дні нам вдалося вручити 100 повісток, але відповідь від чоловіків була вкрай низькою", - зазначив він.

Представник ТЦК зазначив, що час від часу більше ніж 50% чоловіків, які звертаються, мають медичні проблеми, які заважають їм виконувати службу в Силах оборони. Серед цих захворювань можна виділити, наприклад, туберкульоз, гепатит та ВІЛ.

"Багато людей ми привозмо на обстеження лише для того, щоб з'ясувати, що вони насправді хворі", - зазначив він.

Примітно, що в Міноборони вважають, що пряма мобілізація, коли військовозобов'язаний йде на фронт добровольцем, не замінить мобілізації з працівниками ТЦК. Таку думку висловив уповноважений Міністерства оборони з питань рекрутингу Олексій Бежевець.

"Їх можна перебудувати, модернізувати або змінити якимось іншим чином. Проте, певні обов'язки завжди повинні залишатися виконаними," - підкреслив він.