Налоговые органы разъяснили порядок внесения изменений в ранее поданную декларацию по НДС.

Южное межрегиональное управление ГНС, ответственное за взаимодействие с крупными налогоплательщиками, делится информацией о процедурах изменения ранее поданной декларации по НДС.

Податковий обов'язок полягає в зобов'язанні платника податків здійснити розрахунок, подати декларацію та/або внести оплату податку та збору відповідно до вимог, установлених Податковим кодексом України та законодавством у сфері митного регулювання.

Загальні вимоги щодо складання податкової звітності визначено ст. 48 ПКУ, якою, зокрема передбачено, що податкова декларація повинна містити обов'язкові реквізити, передбачені пп. 48.3 та 48.4 ПКУ, а також бути підписана.

Відповідно до п. 48.7 ПКУ податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ПКУ.

Обов'язки платників податків регулюються главою 11 розділу II Податкового кодексу України.

За недотримання законодавства у сфері оподаткування та інших норм, контроль за виконанням яких здійснюють відповідні державні органи, можуть бути застосовані різні форми юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна і кримінальна (ст. 111 ПКУ).

Процедура заповнення та подачі податкової звітності з податку на додану вартість регулюється наказом Міністерства фінансів, виданим 28 січня 2016 року під номером 21 (далі - Регламент №21).

Платник податку самостійно визначає величину свого податкового зобов'язання, що відображається в податковій звітності. Інформація, що міститься у звіті, повинна узгоджуватися з даними, які ведуться в бухгалтерському та податковому обліках платника (пункт 6 розділу III Порядку №21).

Згідно з пунктом 20 розділу III Порядку №21, після подачі декларації за звітний (податковий) період, платник податків має право подати нову декларацію з виправленими даними до закінчення встановленого терміну для подання декларацій за той же період.

Згідно з пунктом 50.1 Податкового кодексу України, у випадку, якщо платник податків виявляє помилки у раніше поданій податковій декларації (за винятком обмежень, що зазначені в цій статті) у майбутніх податкових періодах, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102, він зобов'язаний подати уточнюючий розрахунок. Цей розрахунок має бути оформлений відповідно до чинної форми на момент його подання.

При цьому у разі виявлення факту заниження податкового зобов'язання платник податку повинен сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відс. від такої суми до подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 120.2 ПКУ визначено, що невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п'ятим п. 50.1 ПКУ, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності в частині самостійного нарахування та сплати штрафу, передбаченого цим пунктом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 відс. від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати) та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.

У випадку самостійного донарахування податкових зобов'язань платником податків, за умови дотримання встановлених порядку, вимог та обмежень, що визначені статтею 50 Податкового кодексу України, штрафні санкції, передбачені главою 11 цього кодексу, не будуть застосовуватися. Це стосується сум податкових зобов'язань та/або інших зобов'язань, контроль за виконанням яких здійснюють контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 69.38 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, тимчасово, в період з 1 серпня 2023 року до завершення або скасування воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, який був затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, платники податків, які самостійно виправляють помилки, що призвели до зменшення податкових зобов'язань, дотримуючись при цьому встановлених порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 ПКУ, звільняються від нарахування та сплати штрафів, передбачених пунктом 50.1 ПКУ, а також від пені.

Згідно з пунктом 123.1 Податкового кодексу України, дії платника податків, які призвели до встановлення контролюючим органом розміру податкового зобов'язання або іншого зобов'язання, контроль за виконанням якого здійснюється цими органами, а також до зменшення суми бюджетного відшкодування або негативного значення ПДВ, можуть призвести до накладення штрафу. Це стосується випадків, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (за винятком ситуацій, пов'язаних зі зменшенням податку на доходи фізичних осіб, заявленого до повернення з бюджету через право на податкову знижку) та 54.3.6 ПКУ. У такому разі платнику загрожує штраф у розмірі 10% від суми нарахованого податкового зобов'язання або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на відповідні органи, а також у разі завищення суми бюджетного відшкодування.

Умисні дії, зазначені в пункті 123.1 Податкового кодексу України, призводять до накладення штрафу у розмірі 25% від визначеного податкового зобов'язання або іншого зобов'язання, контроль за виконанням якого здійснюють контролюючі органи, а також за завищеними сумами бюджетного відшкодування (пункт 123.2 ПКУ).

Дії, зазначені в пункті 123.2 Податкового кодексу України, які вчиняються повторно протягом трьох років (1095 календарних днів), призводять до накладення штрафу в розмірі 50% від суми встановленого податкового зобов'язання або іншого зобов'язання, контроль за виконанням якого здійснюється контролюючими органами. Це також стосується випадків завищення суми бюджетного відшкодування (пункт 123.3 ПКУ).

Залучення платників податків до фінансової відповідальності за порушення норм законодавства в сфері оподаткування, а також інших галузей, контроль за дотриманням яких здійснюють уповноважені органи, не звільняє їх посадових осіб від можливості понести адміністративну або кримінальну відповідальність у разі наявності відповідних підстав.