Олена Степова: Темная бездна в ОРДЛО, которая поглощает ресурсы от оккупантов — Блоги | OBOZ.UA

Сегодня мы продолжим тему ресурсов войны, потому что это очень важная тема.

Хотя на войне любая тема важна. Да, их очень много тем, которые диктует нам наше черное настоящее. Какие-то новости, сообщения-расследования или аналитические доклады страшны, раздражительны, или на первый взгляд незначительны настолько, что на них не стоит на них обращать внимание, но все они пазли одной картины и мы должны их просматривать, чтобы видеть всю картину войны. Иначе мы не выиграем и не выживем.

Вот следующий текст на оригинальном языке.

Зазвичай суспільство більше привертає увагу до подій гарячої фази конфлікту, таких як бойові дії, полонені, обміни, а також нищівні удари, які наші Герої завдають ворогу. Безумовно, перемоги надихають нас, тому інформація про успіхи викликає великий резонанс. Натомість повсякденність, життя на окупованих територіях чи на росії не викликають такого зацікавлення, як це могло б бути. Це на жаль, адже в цих аспектах криється справжня суть війни.

Насправді, наші успіхи, точне виявлення складів ворожої зброї та місць скупчення їхніх сил, а також наша розвідувальна діяльність і безліч тихої, непомітної роботи, яка приносить вражаючі та швидкі результати, базуються на аналізі даних з боку противника або з окупованих регіонів. Поведінка суспільства в Росії та на територіях ОРДЛО, а також події, що відбуваються на цих захоплених землях, є ключовими аспектами нашої війни.

Найменші зміни в цій сфері є свідченням масштабних змін у військовій стратегії. ОРДЛО та прикордонні регіони Росії, прежде всього, пов’язані з військовою логістикою. Отже, експлуатація ресурсів окупованих територій стає ключовою темою номер один для Росії.

Повторюсь, бо я вже писала про це: на жаль, росія дуже вдало використовує ресурс окупованих територій. Настав час звернути на це увагу. Взагалі, усі ресурси війни, мають велику цінність для аналітики та прогнозування, саме тому я так часто акцентую на них увагу.

Окупант, готуючись до вторгнення, ретельно вивчає всі можливості, які можуть бути корисними для захоплення території. Це правда. Без підтримки зовнішніх ресурсів Росія не здатна на перемогу у війні, а вже тим більше на ведення тривалих військових кампаній.

Оцінюючи можливість окупації, Росія враховувала всі витрати, пов'язані з утриманням захоплених територій, а також потенційні вигоди від них.

Засмічення анексованих регіонів відходами з Росії... Треба визнати, що ресурси цієї окупованої землі використані досить ефективно, а також це принесло певний соціальний ефект, адже мешканці Ростова в захваті. Усе сміття з Ростовської області відправиться на захоплені території Луганщини, де залишиться незалежно від того, чи будуть ці землі звільнені.

Земля є найважливішим ресурсом у війні для агресора. Першими об'єктами, які використовують загарбники, є територія та населення. Це підтверджують події в ОРДЛО.

Земля є простором, який можна експлуатувати відповідно до власних потреб. Це може включати, наприклад, скидання відходів або розташування військових засобів. Крім того, земля слугує джерелом для виробництва товарів, в яких Росія відчуває гостру потребу. Адже перше, що вивозять з захоплених територій, — це зерно та інші аграрні продукти.

Крім того, земля являє собою простір, що охоплює автомобільні та залізничні маршрути, які невпинно простягаються, з'єднуючи різні населені пункти. Саме цю тему ми й розглянемо. Хоча ми вже обговорювали використання земель для сільськогосподарських потреб, питання про експлуатацію доріг та залізниць з боку окупантів залишилося поза нашою увагою. І це важливо! Адже саме ці ресурси є найактивніше використовуваними.

Яка кількість кілометрів доріг, мостів і залізничних колій все ще під контролем окупантів? Чи хтось проводив облік? Чи було здійснено аналіз цих шляхів, які в даний момент підтримують діяльність ворога? Через ці артерії окупанти перевозять зброю, військових та забезпечують ресурсами колаборантів. Ці дороги активно служать інтересам агресора та сприяють його подальшому просуванню. А ті шляхи, які ще можуть бути захоплені, також стануть в його розпорядження.

У місті, де я проживала, яке називається Довжанськ в Луганській області, що межує з Росією, знаходиться супутнє селище Вознесенівка (колишній Червонопартизанськ). Тут також розташоване єдине в Луганщині залізничне контрольне пропускне пункт "Червона могила". Це найбільша залізнична розв'язка, що з'єднує залізничні мережі Росії та України. Вона функціонує і в даний час, і з 2014 року, коли розпочалася окупація, щодня по цій лінії проходять потяги, завантажені зброєю, паливом та будівельними матеріалами. Це ще один приклад експлуатації ресурсів окупованих територій. Ця залізнична артерія простягається від Росії до Луганщини, зв'язуючи її з Донеччиною та далі до Криму. Зараз навантаження на цю лінію дуже велике, і 90 відсотків перевезень становлять військові вантажі.

Це також стосується автомобільних шляхів. Проте, є один важливий момент. Якщо залізничні колії не вимагають значних витрат та підтримуються колаборантами в належному стані, без серйозних пошкоджень, то автомобільні дороги в ОРДЛО знаходяться у жахливому стані і потребують істотних фінансових вливань з боку окупантів, а також регулярного обслуговування. Автомобільні дороги в ОРДЛО являють собою справжню "чорну діру", що безперервно витягує кошти з окупаційної влади. Але, незважаючи на всі труднощі, ці дороги функціонують і виконують роль важливих артерій, через які протікає "кров" війни, забезпечуючи її життєздатність.

На даний момент Росія відновила значний автобан, що з'єднує Ростовщину з окупованим Мелітополем, який тепер є ключовою артерією для військової логістики країни, адже його довжина становить 372 км. Через цю трасу наразі транспортується найбільше військових вантажів. Відкриття цього маршруту дещо зменшило стратегічну цінність Кримського мосту.

Варто знати, що росія відкрито планує подальше використання ресурсу окупованих територій, а це означає, що війна отримає додаткові ресурси.

На Ростовщині прийняли план продовження відбудови сухопутного коридору, автобану та залізниці, які об'єднають Ростов-на-Дону, пройде по окупованим територіям України, з'єднає Мелітополь, Маріуполь, Генічеськ, Джанкой, Керч й повернеться на Ростовщину. Цю трасу назвали символічно "новороссия", щоб трошки підкреслити вклад Донбасу в окупацію та війну. Це маніпулятивно-психологічний прийом для підтримки морального духу мешканців ОРДЛО.

Маршрут М-280 (також відомий як P-280) починається на кордоні з Ростовською областю Росії, проходячи через Луганську та Донецьку області. Він перетинає Новоазовськ і є частиною так званого Азовського кільця — швидкісної автодороги, що оточує Азовське море, утворюючи важливий автомобільний коридор до Криму.

Звісно, що 4 смуги зроблять військову логістику росіян більш якісною. Це погано.

Як погано й те, що окупант безкарно користується окупованими територіями, розбудовуючи свою інфраструктуру. Яке покарання він отримає? Чи зможемо ми це зупинити? Поки ці питання без відповіді. Але факт того, що окупант посилить свої логістичні позиції залишається фактом.

Ростовчани з негативом зустріли цю новину, оскільки Росія інвестує кошти в окуповані території, в той час як дороги в Ростовській області залишаються у небезпечному стані для водіїв. Крім того, під час створення мапи росіяни допустили безліч помилок у назвах міст як українських, так і російських, що лише підсилює обурення серед російських платників податків.