Павел Бондаренко: Эпическая воздушная схватка, о которой в Советском Союзе предпочитали молчать — Блоги | OBOZ.UA
15 сентября 1940 года произошло грандиозное сражение, о котором в СССР не рассказывали ни в школах, ни по телевизору, ни в кинофильмах. Сражение это было необычным, а воздушным. В истории она осталась под названием "День битвы за Британию".
Следующий текст представлен на оригинальном языке.
У німецьких командних пунктах панувала впевненість, що в результаті безперервних повітряних зіткнень, які тривали з 10 липня 1940 року в рамках "Битви за Британію", британські ВПС зазнали серйозних втрат і знаходяться на межі краху. Потрібен лише один останній рішучий удар, щоб остаточно знищити їх. Після цього, здобувши перевагу в небі та паралізувавши промисловість Великої Британії, можна буде розпочати операцію "Морський лев" — вторгнення на Британські острови.
Однак англійські пілоти не погоджувалися з таким розвитком подій. Німецькі літаки, які прагнули насамперед до Лондона, були зустрінуті ще над Ла-Маншем. Водночас у небі з обох сторін точилася битва, в якій брали участь понад 1500 бойових літаків. Конфлікт тривав весь день, поки не настала ніч. Королівські ВПС встояли й впевнено вигнали Люфтваффе з повітряного простору Великої Британії.
Після поразки Гітлеру довелося спочатку призупинити операцію "Морський лев", а згодом повністю відмовитися від неї. Втративши контроль над повітряним простором і зважаючи на домінування Британії на морських шляхах, десантна місія була приречена на невдачу, що й пояснили йому його адмірали та генерали.
"Битва за Британію" завершилася 30 жовтня 1940 року. Британські сили зазнали втрат до 3 тисяч військових, зокрема загиблих і поранених, а також втратили 1023 літаки. Німеччина, в свою чергу, понесла втрати в 3300 військових, включаючи загиблих, поранених і 925 полонених, а також 1887 знищених літаків. Для Москви ці цифри можуть здаватися незначними. Але в даному випадку важливими є не лише статистичні дані. Саме в жовтні 1940 року стало очевидно, що Німеччина вже зазнала поразки у війні. Тому московська пропаганда намагається ігнорувати цю вирішальну подію Другої світової війни.
Тепер звернімося до теми Радянського Союзу. "Битва за Британію" могла б і не відбутися, якби радянські партнери не постачали Німеччині стратегічні ресурси, з яких виготовляли паливо для літаків, авіаційні бомби, боєприпаси для кулеметів та артилерії, гуму для коліс німецьких бомбардувальників і винищувачів, авіаційні прилади, консерви, хліб, шнапс, теплі шкіряні куртки для пілотів та безліч інших матеріалів. Лише зерна було відправлено понад 2,5 мільйона тонн. Поставки платини перевищили 2 тонни, а нафти – мільйон тонн.
12-13 листопада 1940 року до Берліна завітав голова радянського уряду та нарком зовнішніх справ В'ячеслав Молотов. Він привіз пропозицію про вступ СРСР до військового альянсу з Німеччиною, Італією та Японією в боротьбі проти Великої Британії. Однак союз не вдалося сформувати. Не з вини Москви — Гітлер, після роздумів, відмовився від цієї ідеї. Інакше сталінські "соколи" могли б разом із гітлерівськими "шуліками" здійснювати бомбардування Лондона, Ковентрі, Ліверпуля, Манчестера та Саутгемптона.
