Перемир'я або ж перемога?: чому завершення війни в Україні вже на горизонті
Перспективи закінчення війни в найближчому майбутньому виглядають досить невизначеними.
Швидке завершення війни в Україні вже на горизонті. Поки уряд демонструє своїм партнерам "стратегію перемоги", українці мають лише загальне уявлення про її деталі. Проте головний меседж залишається незмінним - повернення до кордонів 1991 року. В той же час, бойові дії тривають, і в парламенті почали обговорювати можливість зниження віку для мобілізації. Інформує ТСН, з посиланням на Контракти.UA.
Що очікувати від подальшого розвитку війни, як просувається "план перемоги" та чи залишиться Україна з підтримкою США, дізнайтеся на ТСН.ua.
Україна збирається примусити Росію до миру і це - одне із завдань "плану перемоги", яке озвучував особисто президент Володимир Зеленський. Деталі про те, як саме це планується реалізувати - наразі не відомі. Водночас на Заході та в українських експертних колах лунає скепсис "щодо плану перемоги". Зокрема, критики називають його нереалістичним та попереджають про загрозу від потенційного перемир'я. На тлі цього бойові дії не припиняються, а у владі заявляють про необхідність посилення мобілізації. Далі - про все по порядку.
Перед своїм візитом до США Зеленський записав відеозвернення, в якому загально описав свій "план перемоги". Він передбачає зброю для захисту незалежності та людей, дипломатію для консолідації партнерів і примусу Росії до миру, справедливість для того, щоб РФ відповідала за війну та відчувала її наслідки.
Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк зазначив, що "план досягнення перемоги" буде складатися з чотирьох основних складових: примус Російської Федерації до миру через дипломатичні та військові засоби, а також включатиме політичні та економічні аспекти.
Згідно з повідомленням газети The Times, "стратегія тріумфу" включає в себе:
Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак зазначив, що ще одним складником їхнього плану є запрошення України до НАТО.
Згідно з даними, опублікованими виданням Kyodo, "стратегія досягнення перемоги" включає в себе детальний опис військової підтримки та запит на отримання дозволу на удари по цілях на території Росії з використанням ракет дальнього радіусу дії. Що стосується економічних ініціатив, план передбачає залучення інвестицій від партнерів для збільшення виробництва озброєння в Україні, зокрема дронів та ракет, а також висуває вимоги щодо введення нових санкцій проти Російської Федерації.
Наприкінці вересня Єрмак запевнив, що українському суспільству буде представлений "план перемоги", хоча не в повному обсязі, оскільки деякі елементи документа залишаються конфіденційними. На даний момент уряд не оприлюднив цей план офіційно.
У вересні Bloomberg, посилаючись на двох анонімних західних чиновників, повідомило, що "план перемоги" України навряд чи призведе до значних зрушень у війні з Росією. За словами джерел, у цьому плані відсутні істотні нововведення, і "він не зможе суттєво змінити ситуацію". Одне з джерел охарактеризувало план як "перелік бажань" України.
"Темна оцінка стратегії акцентує на зростаючому песимізмі серед країн-союзників, враховуючи те, що війна триває вже третій рік. Союзники також висловлюють занепокоєння з приводу можливого зменшення підтримки України у разі повернення Дональда Трампа на пост президента після виборів, які відбудуться вже за шість тижнів", - повідомляє Bloomberg.
У свою чергу, газета Wall Street Journal повідомила, що адміністрація президента США Джо Байдена висловлює занепокоєння через те, що "план перемоги" Зеленського не містить чіткої та всебічної стратегії. Цей план виглядає як "оновлене прохання" про отримання більшої кількості озброєння та скасування обмежень на використання дальнобійних ракет.
Ознайомлені з загальними деталями документа американські та європейські високопосадовці стверджують, що план не пропонує чіткого шляху до перемоги України, особливо з огляду на те, що російські війська "повільно, але неухильно просуваються на полі бою".
Старший науковий співробітник та директор американської державної програми Фонду Карнегі Крістофер Чіввіс у своїй статті для The Guardian охарактеризував "план перемоги", котрий Зеленський представив Байдену, як "чергову спробу отримати більше військової допомоги". Він навіть висловив заклик до американської влади зменшити підтримку України, якщо Київ не готовий до переговорів.
"Справедливість справи України беззаперечна, і важливо зберегти її суверенітет. Проте, Сполученим Штатам не слід поступово втягуватися в безкінечний конфлікт, особливо коли існують реальні ядерні загрози. Президент Зеленський не проявляє готовності до серйозних кроків у напрямку досягнення реалістичного мирного угоди. Замість цього він продовжує тиснути, наче сподіваючись повернути всі втрачені території України шляхом військових дій", - зазначено в статті Чіввіса.
Проте 2 жовтня прес-секретар Держдепартаменту США Метью Міллер оголосив, що в США вже проаналізували "план перемоги". Він зазначив, що цей документ передбачає "ефективні кроки" як для України, так і для інших країн. Міллер не розкрив деталей плану, оскільки українська сторона ще не оприлюднила цю інформацію.
Видання El País зазначає, що зовнішній тиск на переговори зростає, змушуючи Україну йти на непрості компроміси. Однак, як підкреслив Зеленський, для того, щоб сісти за стіл переговорів, необхідно "щось, що суттєво змінить ситуацію, аби Росія була готова до миру". Спочатку очікувалося, що українська операція в Курській області зіграє цю роль, але, на жаль, вона не виявилася достатньо ефективною. У відповідь на це, Київ намагається змінити обставини, пропонуючи демонстрацію сили: він звертається до своїх партнерів з проханням надати можливість завдавати удари по Росії за допомогою далекобійних західних ракет, забезпечити постійні поставки зброї та фінансову підтримку, а також підтримати вступ України до НАТО.
Проте Росія зовсім не має наміру вести переговори з Україною щодо миру. Цю точку зору неодноразово підкреслював український журналіст і публіцист Віталій Портников. У своїй статті для "Крим.реалії" він зазначив:
Хоча дискусії про можливість переговорів звучать не лише на Заході, а й в Україні, Кремль, схоже, не демонструє жодного інтересу до проведення справжніх мирних переговорів, обмежуючись консультаціями щодо капітуляції України. Я не маю великої надії, що найближчим часом російська та українська делегації зберуться за столом для обговорення принципів справедливого миру.
Доктор історичних наук, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак охарактеризував "план перемоги" Володимира як нереалістичний, підкреслюючи, що в даний час залишається незрозумілим, яким чином можна відновити кордони 1991 року і змусити Росію погодитися на переговори.
Щодо ініціативи Зеленського, здається, вже немає сумнівів у її нереалістичності. Ми не можемо уявити, як можливо відновити кордони 1991 року в теперішніх умовах. Це передбачає радикальні зміни, щоб повернутися до тих кордонів. Я не стверджую, що варто відмовлятися від цієї мети, адже це може бути перспективою на найближчі роки — від одного до десяти. Проте ми усвідомлюємо, що для України нині критичний момент, оскільки Росія має значно більше ресурсів і продовжуватиме війну на виснаження. У такій ситуації ціна перемоги може виявитися надзвичайно високою. Нам потрібен реальний план дій. План, що веде до перемоги, - підкреслив Грицак.
Він також зазначив, що не бачить зараз, як можна примусити сісти Росію за стіл перемовин, про що заявляв Зеленський у межах свого плану. Це також має нереальний, вигляд, "тому що час працює на Путіна зараз".
Історик описав, який вигляд могло б мати потенційне перемир'я у війні на сьогодні:
У найкращому сценарії ми можемо спостерігати щось на кшталт "Мінськ-3" або "Мінськ-4". Це може означати тимчасове припинення вогню та замороження конфлікту на певний період. Проте, ми всі розуміємо, що це не буде справжнім миром, а лише перемир'ям. У цій ситуації стратегія повинна полягати в тому, що Україна повинна використовувати цей час для підготовки до нових викликів або вжити заходів для того, щоб Путін більше не мав бажання чи можливості продовжувати війну з Україною.
Водночас, згідно з інформацією видання Bloomberg, незмінною залишається основна мета Путіна у конфлікті: перетворення України на російського васала. Хоча він іноді демонструє інтерес до переговорів, його нещирість стає очевидною через вимоги, що висуваються - відмова України від чотирьох регіонів, Криму та членства в НАТО. В той же час, вся російська економіка була перенаправлена на підтримку війни.
Автори статті підкреслюють, що, незважаючи на бажання досягти миру, оголошення припинення вогню може призвести до значних загроз для України.
"По-перше, пауза дасть російським військовим час набрати заміну для приблизно 30 000 солдатів, яких вона втрачає щомісяця, спланувати нову мобілізаційну роботу, усунути оперативні недоліки та поповнити свої запаси зброї. Путін, ймовірно, використав би таке перемир'я, щоб просто спланувати нові напади, як він неодноразово робив у минулому - в тому числі після свого попереднього вторгнення до України 2014 року. Цей ризик посилюється тим, що пауза може поставити під загрозу міжнародну підтримку України, що ускладнить їй захист від відродженої Росії", - йдеться у статті.
Автори звернули увагу, що Путін давно робить ставку на те, що Захід втомиться підтримувати Україну, що населення РФ залишиться пасивним, а армія фінансуватиметься достатньо добре для продовження бойових дій. Помилкове припинення вогню може збільшити ймовірність того, що всі ці ставки окупляться. В такому разі Україну та Захід опиняться у гіршому становищі, коли бойові дії відновляться.
Поки Зеленський у своєму "плані перемоги" розраховує на військову на фінансову підтримку від Заходу, потенційна допомога від США - чи не найголовнішого партнера України - має хиткий вигляд.
На горизонті - президентські вибори в США. Кандидатка від демократів Камала Гарріс підкреслила, що в разі успіху на виборах вона продовжить підтримувати Україну та працюватиме над її перемогою у війні. Гарріс зазначила, що Сполучені Штати повинні активно співпрацювати з союзниками, захищати демократичні цінності та протистояти агресивним діям. Водночас кандидат від республіканців Дональд Трамп неодноразово висловлював намір зупинити війну ще до свого офіційного вступу на посаду, не згадуючи про важливість перемоги України. Під час одного з виступів він навіть заявив, що Україні слід "поступитися територіями", щоб "заспокоїти Москву і уникнути подальших конфліктів", звинувативши Зеленського в небажанні йти на компроміси.
Після недавньої зустрічі з Зеленським у США, Трамп несподівано висловив думку про необхідність завершення війни через "справедливу угоду". У відповідь на це, український президент зазначив, що Трамп запевнив його в готовності продовжувати підтримку Києва у боротьбі з російською агресією, якщо йому вдасться виграти вибори.
Зазначимо, що Зеленський повернувся зі Сполучених Штатів без отримання дозволу на використання американського озброєння для атак на глибину території Росії. Більше того, він "помітив тривожні тенденції, що вказують на ослаблення його впливу на Захід", повідомляє видання The Sunday Times. У статті підкреслюється занепокоєння адміністрації Байдена щодо відсутності комплексної стратегії в "плані перемоги", а також попередження розвідки про те, що надання дозволу на удари вглиб Росії може спровокувати "рішучі дії у відповідь" з боку Кремля.
У статті New York Times зазначається, що вплив Зеленського на Захід зменшується, і тому, коли військова підтримка закінчиться, майбутнє України значною мірою буде залежати від готовності Конгресу продовжувати фінансувати військові потреби.
Хоча чинний президент США Джо Байден підтвердив свою готовність продовжувати надавати Україні допомогу, необхідну для досягнення успіху у війні, визначення "перемоги" в західному контексті все ще є неоднозначним. Ідея "підтримувати Україну стільки, скільки знадобиться" поступово втрачає популярність серед союзників Києва.
Поки українська влада не представила народу свій "план перемоги", підтримка з боку США опинилася в хиткому становищі, а на фронті не вщухають бої, осяжне майбутнє має туманний вигляд. Водночас ознак швидкого завершення війни немає. На тлі цього всього з'явилась інформація про плани України мобілізувати ще 200 тис. новобранців до кінця року та звучать ініціативи про зниження мобілізаційного віку.
Про наміри Україна мобілізувати ще 200 тис. бійців до кінця 2024 року написало видання The Times. Щоправда, там вказали, що ці плани навряд чи вдасться втілити в життя. На прикладі одного з ТЦК Одеси там поінформували, що військкомати відстають від поставлених мобілізаційних цілей, адже за врученими повістками приходить лише жменька чоловіків, більшість і них має несумісні зі службою захворювання. А ще у розмові з журналістами працівник ТЦК поскаржився на корупцію: колеги брали хабарі у тисячі доларів, щоб підробити звільнення від військової служби.
А секретар Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко напередодні заявив, що в Україні впали темпи мобілізації і виступив за зниження мобілізаційного віку до 20 років. Нардеп сказав, що наразі щодо цього питання ведуться дискусії.
"У нас не вистачає людей, у нас не вистачає людей саме таких молодих. Мені різне кажуть, що ми отримаємо втрачене покоління, бо вони підуть на війну. Якщо вони вже не хочуть йти на війну, то вони вже втрачене покоління. Ми виховали тих, хто не хоче захищати свою Батьківщину", - зазначив Костенко.
Тож перспективи війни в Україні залишаються складними, з багатьма невизначеностями, зокрема щодо західної підтримки та можливостей мобілізації. Швидкої перемоги поки що не передбачається, і Україна може зіткнутися з тривалою війною на виснаження, яка потребуватиме значних ресурсів і витримки.
