Готуйтесь, молоді люди: які зміни чекають на призовний вік у мобілізації?

Поповнення лав ЗСУ може піти в мінус

Глава держави України Володимир Зеленський повідомив, що з моменту введення в дію нового законодавства мобілізаційні заходи в Україні стали більш активними. Це також підтверджують представники Верховної Ради.

"Темпи мобілізації у нас значно збільшилися. Лише за минулий місяць ми залучили, напевно, стільки ж, скільки за попередні півроку. Найбільший набір ми зафіксували в травні", - підкреслив Роман Костенко, секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, в інтерв'ю Radio NV.

За його оцінками, цього року потреба в особовому складі становить між 100 та 110 тисячами людей. Таку кількість, за його словами, визначили командування та військові, що перебувають на фронті.

Проте зараз вже темпи мобілізації пішли на спад у порівнянні з попередніми місяцями.

"Потрібно вживати заходів. Вони можуть для когось звучати радикально. Ми повинні розуміти, що у такому темпі дуже складно утримувати рівень мобілізації. Потрібно, щоб верховний головнокомандувач, міністр оборони брали відповідальність, просили нардепів і разом використовували різні методи. Це мотивація, зниження призовного віку, мотивування різних категорій населення йти на контракт. Якщо ми в такому темпі будемо "спускати на гальмах", то в нас скоро мобілізація взагалі піде в мінус. А якщо ще й Росія проведе мобілізацію, то я не знаю, що будем робити. Це дуже серйозне питання", - вважає Костенко.

Депутат підкреслив, що важливо набирати до армії лише тих, хто дійсно потрібен, а не просто всіх без розбору.

"Основна проблема полягає в тому, що ми наймаємо всіх без розбору, а потім... Маємо численну армію, але на полі бою виявляється, що немає достатньо підготовлених людей," - зазначив депутат.

Військовослужбовці також висловлюють своє невдоволення стосовно організації мобілізаційного процесу.

"Це можна пояснити відсутністю чіткої стратегії в мобілізації та рекрутингу. Сituація, що спостерігається сьогодні, є абсолютно неорганізованою. У військових підрозділах основним завданням є забезпечення ефективної взаємодії між усіма складовими. У цьому контексті йдеться про ТЦК, бригади, Генеральний штаб, Міністерство оборони та численні інші структурні одиниці, де взаємодія в питаннях мобілізації залишається недостатньою," - зазначив Дмитро Кухарчук, командир другого штурмового батальйону 3-ої ОШБр, в ефірі КИЇВ24.

Він звернув увагу на відсутність будь-якої ідеалогічної стратегії щодо цього питанн на державному рівні.

"Усе, що ми спостерігаємо сьогодні, є типовою мобілізацією, схожою на ту, що відбувалася 5-10 років тому, проте в значно швидшому режимі. Основне питання полягає в тому, чому і яким чином громадяни повинні воювати. Також варто відзначити, що в нашій країні відсутня будь-яка ідеологічна основа", - підкреслив Кухарчук.

Щоб пожвавити мобілізацію, Кабмін у вересні виділив 71,82 млн грн на централізований друк повісток. Всього планують розіслати їх 900 тис. військовозобов'язаних. Проте не всіх їх мобілізують, адже повістка - це просто вимога прийти до ТЦК для звірки даних. А скільки людей у результаті пройдуть ВЛК та отримають інші повістки - бойові, знають лише самі військові.

На початку квітня набрав чинності новий закон, що зменшує вік мобілізації з 27 до 25 років. Окрім того, були внесені зміни до законодавства про мобілізацію, які надали державі та територіальним центрам комплектування більше повноважень стосовно військовозобов'язаних. Ці зміни мають на меті ускладнити життя тим, хто намагається ухилитися від служби, зокрема шляхом значного збільшення штрафів за порушення мобілізаційних норм.

Тим часом в Україні тривалий час дискутують щодо зниження мобілізаційного віку. Але поки що в парламенті немає жодних законодавчих ініціатив щодо зменшення призовного віку нижче 25 років. Та це не значить, що такий законопроєкт не може з'явитися.

Зокрема, ветеран АТО та голова фонду "Повернись живим" Тарас Чмут у квітні цього року висловився в Українській правді щодо необхідності залучення молоді до армії, підкресливши, що мобілізаційний вік слід знизити до 20 років. А в червні депутат Роман Лозинський підтвердив цю точку зору в інтерв'ю Liga.net, зазначивши, що така зміна цілком можлива.

Заступник командира 3-ї окремої штурмової бригади Родіон Кудряшов висловив думку про необхідність зниження вікового порогу для мобілізації до 21 року. Він також вважає, що варто створити державні програми для підготовки школярів та студентів до військової служби, як повідомляють Економічні новини.

Ще один представник військових, офіцер розвідки бригади "Рубіж" Національної гвардії України Віталій Литвин, висловив занепокоєння щодо нестачі особового складу в українських Збройних силах. Він закликав до зниження мобілізаційного віку з 25 до 22 років, щоб забезпечити необхідну чисельність військових.

Водночас ТЦК активно ініціюють судові процеси проти військовозобов'язаних, які порушують мобілізаційні норми, з метою притягнення їх до адміністративної відповідальності. Однак суди не завжди підтримують позивачів у цих справах.

"Інформацію про конфліктні ситуації між ТЦК і СП, а також військовозобов'язаними я отримую від своєї команди через звернення громадян, а також з соціальних мереж і засобів масової інформації. Щотижня до нас надходять десятки таких звернень, і, як я вже зазначав, у більшості випадків порушень не виявляється. Проте варто підкреслити, що в окремих випадках дійсно є порушення, і ми оперативно на них реагуємо", - зазначив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець в інтерв'ю для АрміяInform.

Він зазначив, що не володіє інформацією щодо цієї судової статистики. Проте відомо, що впродовж останнього місяця були ухвалені позитивні рішення про скасування призову для тих, хто має бронювання. Крім того, скасовуються численні постанови ТЦК, які стосуються притягнення військовозобов'язаних до адміністративної відповідальності.