Російська агресія в Україні змушує Швейцарію переглянути свою позицію нейтралітету -- Politico

Фахівці у своїй доповіді радять державі активізувати взаємодію з Європейським Союзом та НАТО.

Швейцарія уникає участі у військових конфліктах, зосереджуючи свої зусилля на економічному зростанні. Проте, суперечність між цими пріоритетами та зростаючі побоювання щодо загрози, яку президент Росії Владімір Путін може нести для Європи, підштовхують країну до перегляду своєї оборонної стратегії.

У доповіді, оприлюдненій 29 серпня, група фахівців радить уряду держави, яка зберігає нейтралітет з 1815 року, сприяти формуванню "спільних оборонних можливостей" з Європейським Союзом та НАТО, інформує Politico.

Експерти, які готували звіт, серед яких дипломати, високопосадовці, колишній керівник швейцарської армії та Вольфганг Ішингер, колишній директор Мюнхенської конференції з безпеки, представили свої висновки президенту країни Віолі Амгерд. Рекомендації будуть покладені в основу стратегії безпеки Швейцарії до 2025 року.

"Після агресії Росії проти України, питання нейтралітету знову стало актуальною темою політичних обговорень, як всередині країни, так і за її межами. Тиск на Швейцарію з вимогою чітко визначити свою позицію посилюється," — зазначається у звіті, який закликає до "перегляду" політики нейтралітету.

Одним із численних факторів є вплив нейтралітету Швейцарії на торгівлю зброєю. Берн обмежує продаж зброї країнам, які перебувають у стані війни, що позначилося на взаєминах зі державами, які прагнуть поставити в Україну озброєння, що може містити швейцарські деталі.

"Як повідомляє Politico, рішення Швейцарії не дозволити передачу швейцарських боєприпасів, які зберігаються на німецьких складах, для використання в зенітних комплексах Gepard, переданих Україні, спонукало німецьку компанію Rheinmetall наростити виробництво боєприпасів у Німеччині."

Експерти не пропонують Швейцарії повністю відмовитися від нейтралітету і вступити до НАТО, але закликають до поглиблення зв'язків з військовим альянсом і ЄС щодо спільних навчань. У звіті також міститься заклик до того, щоб військові витрати досягли 1% ВВП до 2030 року. Наразі Швейцарія витрачає на оборону 0,76 % ВВП -- набагато менше, ніж будь-який член НАТО, окрім Ісландії, яка не має армії.

Звіт, імовірно, натрапить на протидію в швейцарському парламенті, особливо з боку пацифістських лівих партій та націоналістичних ультраправих; Амгерд вже тривалий час піддається критиці за посилення зв'язків країни з НАТО.

Нагадаємо, що 21 серпня уряд країни оголосив про вступ Швейцарії до Європейської організації з кібербезпеки (ECSO) для посилення захисту від хакерських атак та кіберзагроз. Згідно з заявою Берна, членство в організації надасть Швейцарії доступ до новітніх технологічних рішень і розробок, а також до мережі експертів.