Тонування автомобільних вікон: покроковий гід для досягнення ідеального результату.

Для початку - трохи негативу. Нагадаємо, що українське законодавство обмежує затемнення вікон автомобіля. Правила Дорожнього руху (п. 31.4.7) та діючий ГОСТ 5727-88 забороняють в машині скло, яке пропускає менше 75% світла (лобове скло) або 70% світла (інші вікна салону). За бажання можна знайти плівки, на яких вказано подібний індекс світлопропускання, але швидше за все вони здаватимуться вам надто прозорими. Власне, технологія нанесення плівки, її довговічність та інші характеристики не залежать від її "відсотка".

Можливо, варто зазначити, що, окрім використання плівок, існують й інші технології для корекції прозорості автомобільних вікон. Серед них — нанесення тонкого металевого шару на скло, введення пігменту в рідке скло під час його виробництва або ж обробка піскоструменем. Проте, з усіх цих методів, які можуть бути доступні звичайним власникам автомобілів, найпопулярнішим все ж залишається використання плівки.

Отже, якщо ви тверді у вашому рішенні затонуватись, варто дослухатись до таких рекомендацій.

Визначення рівня тонування автомобільного скла має свої особливості. Наприклад, якщо плівка забезпечує 70% світлопропускання, то в поєднанні зі склом цей показник може знизитися, скажімо, до 68%. Це може стати підставою для заборони використання автомобіля. Тому власникам тонованих автомобілів важливо бути в курсі державних стандартів, які регламентують умови вимірювання прозорості скла. Зокрема, заміри повинні проводитися при температурі +20 градусів, вологості повітря 40-80% та атмосферному тиску від 80 до 106 кПа. Крім того, сертифікований пристрій для вимірювання повинен отримувати стабільне живлення в 12 вольт під час процедури.