Дослідники виявили екзопланету, що обертається довкола найближчої до Сонця самотньої зірки.
Нову екзопланету знайдено за шість світлових років від Землі.
Завдяки телескопу, відомому як Very Large Telescope ESO, астрономи змогли виявити екзопланету, яка розташована поза межами нашої Сонячної системи і обертається навколо зірки Барнарда.
Планету назвали Barnard b, вона важить близько половини маси Венери, а рік там триває трохи більше ніж три земні доби, пише The Independent.
Згідно з новими дослідженнями, існує ймовірність наявності трьох кандидатів у статусі екзопланет, які можуть обертатися навколо зірки Барнарда. Ця зірка, що знаходиться на відстані шести світлових років від нашої планети, є найближчою до нас одиничною зіркою. Висновки, опубліковані в журналі Astronomy and Astrophysics, базуються на спостереженнях, проведених протягом останніх п'яти років за допомогою телескопа, розташованого в Чилі.
Слід відзначити, що на сьогоднішній день немає жодних підтверджень наявності планет, що обертаються навколо зірки Барнарда.
"Навіть якщо це зайняло багато часу, ми завжди були впевнені, що зможемо щось знайти", - зазначив Хонай Гонсалес Ернандес, вчений з Інституту астрофізики Канарських островів і провідний автор статті.
Дослідники досліджували можливість виявлення сигналів від потенційних екзопланет, що знаходяться в населеній або помірній зоні зірки Барнарда — регіонах, де існує ймовірність наявності рідкої води на поверхні.
Планета Barnard b знаходиться в двадцять разів ближче до своєї зірки, ніж Меркурій до Сонця. Її поверхня нагрівається до приблизно 125 градусів, а період обертання навколо зірки триває більше трьох земних днів.
"Barnard b - одна з найменш масивних відомих екзопланет і одна з небагатьох відомих з масою, меншою за масу Землі. Але планета розташована занадто близько до своєї зірки, ближче, ніж населена зона", - зазначив Гонсалес Ернандес. Він додав:
"Навіть якщо зірка приблизно на 2500 градусів холодніша за наше Сонце, там занадто жарко, щоб підтримувати рідку воду на поверхні".
Відповідно до свіжого дослідження мінералогічних карт, вода та гідроксил — ще одна сполука, що складається з водню та кисню — можуть бути виявлені в різних регіонах Місяця, незалежно від широти та рельєфу, навіть у місцях, де сонячне світло досягає найбільшої інтенсивності.
Це відкриття може сприяти нашому розумінню геологічного минулого Місяця та його сучасних процесів, а також надати важливу інформацію для майбутніх експедицій з екіпажем на цей земний супутник.