Захід може штовхати Україну до виконання умов Росії та остаточної capitulation.
Політолог Олексій Копитько висловив думку, що найближчим часом можна очікувати важливі події — або ж ситуація проясниться, що дозволить розпочати планування, або ж Сполучені Штати опиняться в кризі, пов’язаній із визнанням виборних результатів. На думку експерта, в такому випадку світові агресори матимуть можливість діяти без обмежень протягом щонайменше трьох місяців.
Путін, Зеленський та Байден
Він підкреслює, що в Україні в даний момент розвивається так звана "війна сигналів". На його думку, основна ідея цих сигналів полягає в тому, що Україні необхідно прийняти замороження ситуації на теперішньому фронті в обмін на певні вигоди.
Проте, за його твердженнями, існує проблема: у листопаді обстановка може скластися так, що питання закріплення якихось аспектів у Брюсселі буде не на часі. На думку експерта, противникам України в НАТО немає сенсу поспішати з рішеннями на тижневій зустрічі в Рамштайні — у них буде можливість маневрувати й надалі.
По-друге, він підкреслює, що без чітко сформульованих аргументів важко зрозуміти, чому Москві слід щось віддавати, не висуваючи при цьому ультиматумів. Аргументи повинні бути реальними гарантіями для України: фінансова підтримка, постачання зброї, посилення санкційного тиску (в тому числі на прибічників Росії), а також конфіскація російських активів на користь нашої оборони тощо. Якщо цього не відбудеться, за словами Копитька, ситуація виглядає так: всі території, захоплені Путіним, фактично визнаються за ним, а питання про подальші обговорення залишається відкритим. Це, по суті, і є російський ультиматум, зазначив політолог.
Він акцентував увагу на тому, що у світі матеріальних реалій ситуація виглядає наступним чином: українська армія, незважаючи на величезні зусилля та високу ціну, поступово відступаючи, завдає російським військам величезних втрат. Однак, як підкреслює експерт, попри всі негативні новини та жахіття війни, немає жодних підстав для вимог про капітуляцію України, навіть якщо мова йде про збереження нинішніх обсягів західної підтримки.
На його думку, все, що зараз відбувається, - це боротьба за траєкторію перед моментом, коли відкриється вікно можливостей для прийняття рішень щодо війни.
