"Створюють для тебе ілюзорні мрії". Ветеран Андрій Смоленський, який втратив зір та обидві руки, поділився своїм важким шляхом реабілітації.


Колишній очільник аеророзвідувальної групи 47-ї окремої механізованої бригади Маґура Андрій Смоленський, який під час бойових дій втратив обидві руки та зір, поділився подробицями своєї річної реабілітації.

Смоленський поділився дописом на своєму профілі у Facebook.

Андрій поділився, що перед його реабілітацією був стабілізаційний хірургічний етап, який завершився рік тому. Після цього захисник мав працювати з багатьма лікарями, яких він умовно поділив на три категорії. У своєму дописі ветеран описав їх наступним чином:

"Захисник зазначив, що в Європі є можливість встановити ретинальний імплант, якщо хоча б частково збережено зоровий нерв. Хоча повного відновлення зору не відбудеться, буде можливість розрізняти обриси об'єктів."

Андрій поділився новиною: "Кажуть, що в Америці Ілон Маск вже здійснив імплантацію мікрочіпа у мозок людини. Незабаром ця технологія стане доступною для всіх, варто лише трохи почекати. Хоча повністю зір не відновиться, проте можна буде бачити певну кількість пікселів, як у старих моделях Нокії".

Киваючи головою, вони зауважують, що розвиток штучного інтелекту потребуватиме ще десятки років. Тому найоптимальніше рішення — завести собаку-поводиря... Однак, оскільки в Україні таких собак не навчають, поки що доведеться ходити під руку з дружиною. У цьому немає нічого страшного", — зазначив чоловік.

Смоленський зазначив, що усі три групи медиків "створюють для тебе ілюзорні світи та мильні бульбашки".

Замість того, щоб прислухатися до таких лікарів, захисник вирішив спробувати оволодіти мистецтвом ходьби з використанням звичайної тростини.

"Вийшло так, що жоден лікар тоді не повідомив мені, що можна мати повну свободу пересування зі звичайною білою тростиною за 50 доларів. Але для цього необхідно буде важко працювати та наполегливо тренуватися. Можливо, їх не цікавили рішення за 50 доларів. А можливо, їм не потрапляли пацієнти, готові до наполегливої праці. Скоріше за все, вони просто не знали, бо в Україні відсутні протоколи та система реабілітації для дорослих незрячих людей," – розповів ветеран.

Протягом року Андрій тренувався з наставником з орієнтування, який навчав ветерана, що втратив обидві руки, користуватися тростиною для пересування по місцевості.

Нещодавно оборонець вперше самостійно вирушив у подорож: "У липні я здійснив свою першу поїздку до Мирнограда неподалік від Покровська. Без імплантів, без чипу від Ілона Маска, без собаки-поводиря, без супроводу дружини, медсестри чи лікаря. Тільки я, дорожній рюкзак і тростина," — поділився Андрій.

У своєму повідомленні чоловік висловив вдячність окремим лікарям, тренеру з орієнтування та другові, який поділився досвідом життя з собаками-поводирями. Андрій зазначив, що за цей рік пройшов через складний процес реабілітації, але попереду ще один, не менш викликовий рік.

Related posts