Андрій Сибіга став новим Міністром закордонних справ України, змінивши на цій посаді Дмитра Кулебу.


Андрій Сибіга / зображення: Віталій Носач, РБК-Україна

4 вересня 2024 року Верховна Рада України затвердила Андрія Сибігу на посаді міністра закордонних справ. Він прийняв естафету від Дмитра Кулеби, який обіймав цю посаду з березня 2020 року. За призначення Сибіги проголосували 258 парламентарів, про що повідомив депутат Ярослав Железняк. Зміна керівництва зовнішньополітичного відомства є частиною широкомасштабних кадрових змін в українському уряді, ініційованих президентом Володимиром Зеленським.

Діяльність Дмитра Кулеби: від дипломатичних успіхів до критики

Дмитро Кулеба обіймав посаду міністра закордонних справ України з березня 2020 року. Його прихід на цю посаду припав на один із найважчих періодів в історії країни -- період російського вторгнення та активної зовнішньої політики України. Під керівництвом Кулеби українська дипломатія зробила значні кроки для зміцнення міжнародної підтримки та забезпечення Києва зброєю, необхідною для оборони.

Протягом війни Кулеба відіграв ключову роль у зміцненні позицій України на міжнародній арені. Він регулярно звертався до країн-партнерів, зокрема до США, ЄС та НАТО, закликаючи до надання Україні важкої зброї та політичної підтримки. Одним із його головних завдань було переконати Захід у необхідності постачання сучасного озброєння для захисту від російської агресії. Кулеба неодноразово порушував питання про можливість використання західної зброї для ударів по військових об'єктах на території Росії, що викликало занепокоєння серед країн-партнерів щодо ескалації конфлікту.

Однак у недавні місяці діяльність Дмитра Кулеби зазнала значної критики. Одним із найбільш спірних кроків стало рішення Міністерства закордонних справ, ухвалене в квітні 2024 року, про тимчасове припинення консульських послуг для українських чоловіків призовного віку, які перебувають за кордоном. Це рішення було обґрунтоване потребою в оновленні військових облікових документів.

Перший заступник міністра закордонних справ Андрій Сибіга підписав лист, що спричинив обурення серед населення та фахівців. Попри це, Дмитро Кулеба використовував загальний термін "громадяни призовного віку", наголошуючи на їхніх зобов'язаннях перед державою, навіть якщо вони знаходяться за межами країни.

Припинення безкоштовного навчання для українських студентів викликало значний резонанс серед української громади в Литві. Як було повідомлено раніше, це рішення було ухвалене "за запитом українського Міністерства освіти", але стало несподіванкою для литовських урядовців, зокрема для Президента. Незважаючи на досягнення, Кулеба почав втрачати підтримку у певних цільових групах, включаючи українців, які проживають за кордоном.

У той же час міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс закликав західні держави надати підтримку новому складу українського уряду, який зазнав значних кадрових змін. Він підкреслив важливість виконання союзниками своїх зобов'язань у допомозі Україні. Ландсбергіс також відзначив високий рівень дипломатичної діяльності Дмитра Кулеби в умовах війни.

"Мій близький товариш Дмитро Кулеба підняв планку на надзвичайно високий рівень не лише для свого наступника, а й для усіх міністрів закордонних справ у світі, - зазначив Габріелюс Ландсбергіс. - Мені було великою честю працювати на захист України та Європи разом із ним, і я щиро бажаю йому всіх успіхів у майбутньому."

Дискусія з Польщею

Ще однією причиною критики стала його участь у панельній дискусії "Польща майбутнього", яка відбулася у Польщі. Під час обговорення польсько-українських відносин і теми ексгумації загиблих поляків під час Волинської трагедії, Кулеба згадав про операцію "Вісла", що викликало обурення серед деяких польських політиків. Вони розцінили його висловлювання як небажання України йти на компроміси у питаннях історичної пам'яті. Зокрема, депутати партії "Право і справедливість" запропонували заборонити в'їзд Кулебі до Польщі через його коментарі.

У своїй промові Кулеба звернув увагу на те, що українці також стали жертвами переслідувань внаслідок операції "Вісла", коли тисячі українців були примусово переміщені з територій, які на той час належали Польщі. Він закликав довіряти розгляд таких питань історикам, а не політикам, але його слова спричинили значне обурення серед польських політиків.

Зміни у складі уряду та resignations.

На тлі зростаючої критики, 4 вересня 2024 року Дмитро Кулеба вирішив піти у відставку, що стало частиною масштабних змін у складі уряду. Цього ж тижня свої посади також залишили кілька інших міністрів, включаючи міністра стратегічних галузей промисловості Олександра Камишина, міністра юстиції Дениса Малюську, міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця, а також голову Фонду держмайна Віталія Коваля. Ці відставки були частиною ініціативи президента Володимира Зеленського, спрямованої на оновлення урядової команди та її управлінських структур. Як підкреслив Зеленський, країні необхідна "нова енергія" для більш ефективного управління в умовах війни.

Одним з найпомітніших моментів у відставці Дмитра Кулеби стало активне обговорення його потенційної нової ролі в державному управлінні. За інформацією, що надходить від джерел, близьких до адміністрації президента, Кулебу можуть призначити на відповідальну посаду, пов'язану з інтеграцією України до НАТО. Цей напрямок залишатиметься важливим елементом зовнішньої політики держави.

Андрій Сибіга: новий міністр, що стикається з новими викликами.

Андрій Сибіга, який став новим міністром закордонних справ, замінивши Кулебу, раніше виконував обов’язки заступника міністра. Він здобув популярність як підписант листа, що стосується обмеження консульських послуг для українських чоловіків за межами країни, що викликало широкий суспільний резонанс. Сибіга володіє значним досвідом у сфері дипломатії і тепер візьме на себе відповідальність за управління зовнішньою політикою України в один із найскладніших періодів її історії.

Сибіга стикається з низкою важливих викликів. Перш за все, це продовження міжнародної підтримки України у війні проти Росії, зокрема забезпечення постачання зброї та фінансової допомоги. Окрім того, питання інтеграції України в НАТО та ЄС залишаються ключовими пріоритетами зовнішньої політики країни. Сибіга також мусить вирішити питання поліпшення дипломатичних відносин із сусідніми країнами, такими як Польща, у контексті історичних конфліктів і сучасних викликів.

Related posts