Втікаючи в укриття, люди опинилися під уламками: у Львові вшанували пам'ять загиблих внаслідок російського обстрілу.
У Львові відбулося прощання з жертвами, які загинули внаслідок російської атаки на світанку 4 вересня. Тоді декілька ракет вразили житлові будівлі поблизу залізничного вокзалу. Одна з ракет вибухнула у житловому районі, забравши життя семи осіб, серед яких була й дитина. Більшість потерпілих проживала в одному з будинків на вулиці Коновальця, 44. Це були сусіди, які вирішили спуститися до укриття, проте уламок ракети зруйнував сходи, і всі опинилися під завалами.
Більше інформації з цього приводу ви знайдете в матеріалі на OBOZ.UA.
Вийшли на сходи та загинули
Рано-вранці 4 вересня російські ракети атакували Львів. Потужні вибухи пролунали у районі Львівського вокзалу. У старовинному будинку на вул. Коновальця, 44 люди опинилися на сходовій клітці, вони намагалися спуститися вниз в укриття. Однак уламок ракети зруйнував конструкції сходів, і всі опинилися під завалами. Там загинула майже вся родина Базилевичів: мама, 43-річна Євгенія, і три дочки - 21-річна Ярина, 18-річна Дарина, 7-річна Емілія. Дивом вижив лише глава родини Ярослав.
Євгенія разом із трьома доньками була похована 6 вересня на Личаківському кладовищі.
"Найпрекрасніший батько у всесвіті"
В результаті ракетної атаки загинув колишній керівник Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області Олександр Погорецький, якому було 54 роки. Його донька Ярина, що рік тому вирушила на навчання до Нью-Йорка, поділилася своїми почуттями на сторінці у Facebook:
"Я не можу повірити, що більше не почую твого голосу, що ти більше не назвеш мене "моє маленьке сонечко". У мене тільки одне питання до Бога: "чому ти?", "чому так?", "за що все це?", просто "ЧОМУ?" - написала дочка.
Дівчина згадує, що рік тому батько проводжав її до Америки і казав, що скоро вони зустрінуться і що все в дочки вийде. А дочка обіцяла батькові показати Америку. Але тепер не зможе виконати свою обіцянку.
"Хочу подякувати тобі, ти є і будеш найкращим батьком, чоловіком, сином, другом для всіх. Всі пам'ятають тебе як щасливу і життєрадісну людину, яка знала так багато цікавих історій, що всі сиділи і слухали із захопленням. Ти був справедливою людиною, завжди боровся за правду, це те, що в тобі цінували. Ти, можливо, не навчив мене їздити на машині, але ти показав мені, що таке любов батька, що таке бути маленькою принцесою і примхливою дівчинкою. А ще я пам'ятаю, як з тобою вивчали історію України, ти завжди так пояснював, що було цікаво слухати, а зрозуміти та запам'ятати було легко", - згадує Ярина.
Дівчина описує, як тато водив її в цирк, і кожна вистава була особливою, тому що поряд був він. Вісім років донька просила завести собаку, але батько не хотів, але потім здався і в хаті з'явився Річі. Тато з собакою разом дивилися футбол. У сім'ї була традиція всім разом піти на стадіон і дивитися футбол. Ще батько любив, коли дочка пекла щось смачненьке.
"Я хочу подякувати тобі, що ти дозволив мені надовго залишатися дитиною, і знай - ти найкращий тато на світі. І за те, що тебе немає зараз з нами поруч, відповідатимуть усі, ти завжди казав, що світ круглий, тому кожна тварюка отримає своє. Я намагатимуся довести твою справу до кінця, і справедливість завжди на твоїй стороні", - підсумувала Ярина.
Знайомі описують Олександра як щиру та добру особистість, а також як керівника, який завжди готовий зрозуміти.
"Він був щирим у своїх почуттях, цінував кожен момент життя, піклувався про сім'ю, гордився своїми доньками, шанував дружину та беріг українські звичаї," - ділиться спогадами Надія Саннікова.
Олександра Погорецького поховали в суботу, 7 вересня. У нього залишилися дружина та дві доньки.
І ступив у безмежність.
Серед загиблих є також акушерка з 5-ї міської поліклініки, 52-річна Ірина Демидова. Вона залишила після себе чоловіка та двох синів.
"Я Ірину пам'ятаю дуже давно. Вона працювала медсестрою у мого лікаря в жіночій консультації. Завжди життєрадісна, з посмішкою, вона ніколи не відмовляла в допомозі. Жодного грубого слова за багато років від неї не почула. Завжди з повагою до всіх пацієнтів. І дуже проста жінка, приємна у спілкуванні. Я, коли дізналася, що вона загинула тієї ночі, то просто не повірила, це таке нещастя для її близьких", - каже про неї Вікторія Ігнатенко.
Поховали Ірину 6 вересня у селі Зимна Вода.
Також прощались з Юрієм Арабським, який теж став жертвою російського ракетного обстрілу. Юрій був бізнесменом, одним із власників бізнес-центру "Партер" у Львові.
В той ранішній час Юрій Арабський, подібно до інших мешканців, зрозумів, що необхідно терміново спуститися в укриття. Він покликав свою сім'ю, проте першим відчинив двері і вийшов на сходовий майданчик. У цей момент все навколо обрушилося, його близьких відкинуло назад до квартири, а Юрій загинув разом із сусідами.
