Згідно з дослідженням, українці найчастіше отримують новини через Telegram.

Протягом 2024 року соціальні мережі стали найпоширенішим джерелом новин для українців. Це підтверджують результати дослідження "Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році", оприлюднені 7 листопада. Дослідження було проведене компанією InMind на замовлення міжнародної неприбуткової організації Internews Network, яка отримує фінансову підтримку від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Згідно з отриманими даними, месенджер Telegram залишається основним інструментом для обміну інформацією та новинами, його показники значно перевершують результати інших платформ. Однак кожен третій опитаний українець вважає, що діяльність Telegram потребує регулювання.

Згідно з результатами дослідження, 84% опитаних вказали, що соціальні мережі є їх основним джерелом новин. При цьому 42% респондентів отримують новини виключно через ці платформи. Лише 30% респондентів користуються новинними сайтами чи телебаченням для отримання інформації. Радіо та друковані видання практично не виконують значної ролі як джерела новин. Водночас, 90% українців звертаються до своїх смартфонів для доступу до новин та інформації.

Як вказують автори дослідження, ці показники вказують на зниження популярності новинних веб-ресурсів. "Основною тенденцією останніх років є споживання новин через соціальні мережі на смартфонах", - підкреслюється в дослідженні.

Як і в попередньому році, Telegram залишається головною соціальною мережею для українців. Цю платформу створив російський підприємець Павло Дуров. Крім того, автори дослідження зазначають, що популярність цього месенджера невпинно зростає і значно перевищує показники інших соціальних мереж.

У 2024 році 81% опитаних користуються Telegram для спілкування, що є зростанням порівняно з 75% у 2023 році. Щодо новин, 73% респондентів обрали цю платформу, що трохи більше, ніж 72% роком раніше. Використання YouTube також підвищилося, як в загальному, так і в аспекті новин: 47% користуються ним для розваг і 19% для отримання інформації, що порівняно з 32% і 16% відповідно в минулому році. На фоні цього, Facebook, Viber та Instagram демонструють зниження інтересу до новин, зазначають експерти.

При цьому половина опитаних (51 відсоток) вважають, що держава не має втручатись у діяльність Telegram. Натомість кожен третій (33 відсотки) зазначає, що необхідно встановити правила його роботи. Чотири відсотки респондентів висловилися за те, щоб взагалі заборонити Telegram.

У разі заборони цієї соціальної мережі частина людей заявили, що будуть спостерігати за цими ж блогерами та каналами на інших платформах (23 відсотки) або користуватись Telegram в обхід блокування (31 відсоток). Інша половина респондентів - 52 відсотки - шукатимуть нові джерела інформації.

Дізнайтеся більше: В Україні розпочато процес щодо можливого заборонення Telegram?

Telegram-канали є найпопулярнішим джерелом інформації для людей, які живуть у зоні бойових дій та на тимчасово окупованих територіях України. Утім, як констатують автори дослідження, спостерігається тенденція до зменшення кількості каналів, які переглядаються, порівняно з початком повномасштабного вторгнення РФ.

"Мешканці тимчасово окупованих територій часто користуються двома мобільними телефонами з метою забезпечення безпеки: це дає змогу швидко скинути налаштування пристрою та видалити історію пошуку або додатків, а також приховати другий телефон. Для отримання новин вдома зазвичай використовують ноутбуки. Телебачення та радіо стали менш популярними, що зумовлено як труднощами в доступі до українських частот, так і зменшенням актуальності цих пристроїв", - підкреслюють автори дослідження.

Жителі прикордонних населених пунктів активно стежать за новинами з фронтових ділянок, щоб краще зрозуміти поточну ситуацію та оцінити можливі ризики. Зазвичай для цього вони використовують свої мобільні телефони. "Респонденти споживають більше новин через страх перед просуванням фронту. Також існує проблема з поширенням російських телевізійних каналів з сусідніх територій, оскільки українські канали часто приглушуються", - зазначають автори дослідження.

Військовослужбовці, як правило, використовують два-три джерела для перегляду новин: переважно це Telegram-канали та комунікація з командирами чи іншими військовими. Основний пристрій для отримання інформації у них - смартфон. Однак, як констатують автори дослідження, військові переважно витрачають на перегляд новин від 15 хвилин до однієї години на добу. "Споживання новин на першій лінії фронту обмежене через неможливість використання мобільних пристроїв під час виконання бойових завдань. На другій лінії фронту та в тилу доступ до новин є переважно стабільним завдяки наявності інтернет-зв'язку або Starlink", - пояснюють автори дослідження.

На фоні початку повномасштабного вторгнення військові менше цікавляться новинами: опитувані в основному вказують на зниження довіри до різних джерел інформації. В їхньому розумінні, більшість новин, які транслюються медіа, не відображають реальність, що підтверджують автори дослідження.

Крім того, 11% опитаних визнали, що вживають контент російських медіа, тоді як 15% зазначили, що це роблять люди з їхнього оточення. Основною мотивацією для цього стало прагнення зрозуміти, яку інформацію російські медіа поширюють про Україну (41%), а також отримання альтернативної чи іншої перспективи (22%).

Шість відсотків громадян України все ще звертаються до російських соціальних мереж як до додаткового джерела новин, а п'ять відсотків користуються російськими новинними порталами. Проте, як зазначають дослідники, довіра до цих ресурсів залишається на низькому рівні: лише 23 відсотки та 15 відсотків відповідно.

Автори дослідження підкреслюють, що для мешканців тимчасово окупованих територій України російські новини, незважаючи на свідоме рішення уникати їх, все ж залишаються частиною інформаційного середовища. "Хоча більшість опитаних вважають російські новини абсурдними і нереалістичними, регіональні канали, які перебувають під контролем російських адміністраторів, можуть стати корисними джерелами актуальної інформації у випадках обстрілів, комунальних проблем, ярмарків та інших побутових питань", - зазначають дослідники.

У результатах опитування українці вказали, що найнадійнішими джерелами інформації для них є сім'я (85%) та друзі (76%). Також значна частина респондентів висловила довіру колегам (60%) і соціальним мережам (55%). Проте дослідники зазначають, що вперше з моменту початку повномасштабної агресії Росії рівень довіри до медіа знизився нижче 50% і становить лише 47%.

Більшість опитаних українців (83 відсотки) заявили про те, що знають про існування неправдивих матеріалів, 72 відсотки висловили впевненість у тому, що можуть їх ідентифікувати. Помітно зросла кількість тих, хто вважає це нагальною та актуальною проблемою у своєму житті - до 46 відсотків, вказують аналітики. Більше третини українців вказали, що знають про такі сервіси фактчекінгу, як StopFake, "Детектор медіа", "Без брехні" та "По той бік новин". Утім, більшість обізнаних про конкретні сервіси не мають фактичного досвіду їхнього використання, констатують дослідники.